Спорт – куди віддати дитину

Діти
Розвиток дитини
Фізичний розвиток

#1
Моєму сину лише 1,5 року, але я вже замислююся, куди його віддати в майбутньому. Це досить не легкий вибір, адже, як відомо, спорт не тільки лікує, але й калічить.



Особистий досвід

Я росла слабкою і маленькою дівчинкою, була дуже сором'язлива, тендітна і плаксиве. Мама мене водила на танці, але з-за моїх сліз мене вигнали. Ходила ще на спів, зоокуточок, на малювання, загалом, куди я тільки не ходила. Але скрізь нила і мама мене забирала звідти.

Мамі це набридло, вона зробила поворот на 180 градусів і віддала мене на спортивний туризм і альпінізм в 9 років. Туди в 12 років з працею брали хлопців, а тут таку козявку привели. Мене не хотіли брати, але мама вмовила, щоб я просто ходила хвостиком.

Яке ж було здивування, коли я у своїй віковій групі виграла через місяць чемпіонат Києва зі спортивного орієнтування. З того моменту я завжди була в команді, у всіх піших походах в Карпатах і Криму.



Але в групі мене завжди ображали тому, що я маленька. Тоді я поставила мету – довести результатами, що я краще їх і заробити так авторитет. Я досягла цієї мети. Завжди була нарівні зі старшими і хлопчиками, носила рюкзаки такої ж ваги, тренування з ними, навантаження.

Я стала сильна не тільки фізично, а ще й духом. Стала впевненою в собі, перестала соромитися і досі від мене складно побачити сльозу, хіба що у щасливі моменти. Навіть на пологах це допомогло, больовий поріг у мене високий і витривалість як у коня.

Але я не врахувала, що це може нашкодити. У 14 років у мене почалися проблеми з хребтом. Сколіоз, кіфоз, остеохондроз і дві міжхребетні грижі. Вранці в мене були німі руки і ноги, півгодини мама робила масаж, інакше я не могла ходити. Це було страшно.

Куди віддати сина?

Спорт дає здоров'я, загартовують характер, спорт виховує, підвищує самооцінку, а у дітей ще й забирає час на дурниці, що важливо.

Я мама і хочу бачити свого сина сильним і здоровим. В кожен вид спорту потрібно приходити в певному віці. Хлопці хочуть футбол, бокс – це модно зараз, а дівчатка танці і гімнастику люблять.



Я вважаю, що моєму синові треба обов'язково піти на герць, він загартовує силу волі, витривалість і дасть можливість у майбутньому постояти за себе і свою сім'ю. Занадто жорстокий світ зараз.

Так само мені хочеться віддати його в той же туризм, альпінізм, завдяки цьому заняттю можна побачити такі красоти, які картинкою не передаси.

Це мої мрії та бажання. Коли син підросте, то звичайно, я буду враховувати і його бажання і здібності, а зараз я сама йому роблю спорт, ганяємо по будинку або бігаємо по стадіону один за одним, стрибаємо через щось, граємо на дитячому майданчику і з м'ячем.

Я дуже переживаю, щоб мій син не зробив мою помилку. Тому, буду дуже ретельно вибирати тренера. Але якщо він вирішить йти у великий спорт, то від травм йому не вберегтися.