Автостопом по Америці


#1

Було мені тоді 18 років, і вирішила вилетіти з батьківського гнізда... І вилетіла досить далеко. Вибір мій упав на США, куди поїхала за програмою «Work and Travel», тобто надавалася можливість попрацювати, так і помандрувати. На цілих три місяці моїм домом став штат Південна Кароліна, де я працювала в магазині пляжного одягу і одному з престижних готелів.

По закінченні цього часу, назбиравши трохи грошей, я вирушила в подорож.
Маршрут був такий: Мертл-Біч(Південна Кароліна) - Орландо — Майамі — Мертл-Біч — Вашингтон — Нью-Йорк — Ніагарський Водоспад.
Добиралася до місць призначення різними способами — і на автобусах, і на попутках. Десь з друзями, а де-то одна...


(Парк розваг «Юніверсал» в Орландо)


(Ніагарський водоспад)


(Пенсил, Вашнгтон)


(Хмарочоси Нью-Йорка)

Звичайно, в одному оповіданні всього не опишеш, так і фотографій всіх не розмістиш. Але так як тема конкурсу — цікаві історії, які траплялися під час подорожей, то розповім про один такий випадок.

Справа була десь між Майамі і Орландо... На дворі вересень, пора ураганів, які нерідкі у Флориді. Це місцеві жителі були звиклі до таких природних катаклізмів, а ми ні... Коли нам оголосили, що автобус затримається на день в малесенькому містечку, тому що в наступному місті сильно штормить, ми з друзями дуже засмутилися. Лаялися, лаялися, але все було без толку... А так хотілося скоріше повернутися додому... Але от сіли ми, такі засмучені, на бордюрчики біля автостанції, сидимо і чекаємо з моря погоди... Тут підходить до мене один американець (який, схоже, спостерігав за всім, що відбувається), простягає 10 доларів і каже: «дівчина, заспокойтеся, підіть краще поїжте, вам це потрібніше»!!! Я, звичайно, подякувала його за щедрість, але і сміху стримати не змогла. Ось так чоловік, сам того не підозрюючи, розрядив обстановку, що загострилася.